Білим кольором всіх прощаю
Де друг мій справжній,
Той, що виведе мене?
І ти, Марго,
В цю тишу світанкову?
Одні картини-
Й це колись мине.
Я тільки в снах
Веду тепер розмову.
Вже тільки в снах
Я бачу все, як є.
Там все очищено
Від буднів, як полови.
Вам треба, люди,
Це життя мое?
Візміть його
На ваші хижі лови.
Одну Марго,
Що вбила в мені продаж.
Явилась людям.
Муками Творця.
Її, прощаючи,
Малюю в білий одяг.
Він у кінці
і на початку
до лиця.
«Лелеки рідної землі», Черкаси, 2004 р.
Художник — Тамара Гордова